Чому люди роками вивчають англійську і не починають говорити

Більшість людей, які відвідують курси чи займаються самостійним вивченням вже викристалізували граматику та охопили різносторонню лексику. Але все ще продовжують питати “Чому я не можу говорити англійською?”. 

Хоч, здавалося б, коли завершиш курс, то все готово — бери й говори.

Справа часто не в браку знань, а в психології. Нещодавнє дослідження мовної тривожності, опубліковане в Cambridge University Press, розкрило цікаву деталь. Якщо для одних людей страх заговорити — це суто академічний острах отримати погану оцінку чи зробити помилку в граматиці, то для багатьох інших — це глибинний бар’єр упевненості та криза ідентичності. 

Посилання на дослідження: https://www.cambridge.org/core/journals/language-teaching/article/foreign-language-speaking-anxiety-mental-health-and-online-learning-overcoming-barriers-in-the-digital-age/15FF9023B597B206F415F0503A4FF2BF.

Страх видатися «початківцями» змушує нас свідомо уникати розмовних практик. 

Та навіть без нього, навіть якщо ми не уникаємо занять, є причини, чому ми не здатні говорити англійською. Поговоримо про них, і як їх пропрацювати.

Основні причини, що блокують розмову англійською

Здатність говорити в одних випадках залежить від методів навчання, а в інших — від сприйняття іноземної мови.

Існує ряд причин, чому англійською мовою важко говорити.

Тривале, але неякісне навчання

Це стосується насамперед шкільного навчання. У більшості шкіл України матеріал подавали шаблонно й нудно. Це продовжилося і в університетах.

Люди вивчають англійську надто довго саме для розвитку мовлення

Парадокс у тому, що чим більше людина отримує знань із граматики й лексики, тим важче їй застосувати їх на практиці.

Пасивне вивчення

Люди часто не розділяють знання від навички. Перше потребує посидючості та правильності, друге – активності та вміння помилятися. Коли ми зосереджуємося лише на ідеальній теорії, то розвиваємо виключно знання.

Говоріння – це навичка, і щоб розвивати її треба:

• Пробувати й помилятися;
• займатися регулярно й часто;
• урізноманітнювати заняття.

Найважче у спікінгу — застосувати його. Треба знайти співрозмовника, підібрати тему, підготуватися. Це все потребує неабияких старань, тому пасивно поставитися до такого навчання не вийде.

Нецільовий словниковий запас за рівнем

Для кожного рівня існує певний лексичний запас. Та коли ми натрапляємо на слово obtain на початку навчання, а потім ще на ряд складних синонімів, це ускладнює наш мовний арсенал. І заплутує нас.

Натомість запам’ятайте простіше слово get.

Нецільовий словниковий запас за тематикою

Інколи зацікавлення людини, які б мали допомогти їй вчитися, ускладнюють навчання. Вивчати англійську для роботи переглядаючи драми чи історичні фільми неефективно. До розмови слід готуватися вивчаючи саме ту лексику, яка знадобиться.

Підсвідомий переклад

В англійській найбільш поширеним speaking-бар’єром є момент обмірковування наступної фрази. Цей час йде на переклад з української на іноземну.

Саме через нього в мовленні з’являються паузи, калькування і, як результат, — нерозуміння співрозмовника.

Причини з дослідження Cambridge University Press

• Мовний ступор (коли слово “вилітає” з голови)

Найсильніший стрес — це коли ви намагаєтесь терміново пригадати потрібне слово. Паніка не дозволяє вимовити навіть ті слова, які ви добре вивчили.

• Страх, що вас не зрозуміють або розкритикують

Страх говорити англійською також часто тягнеться зі шкільних років. Але не варто звинувачувати в цьому шкільну систему. Проблема глибша: ми звикли бачити результат і не помічаємо перехідного етапу в людей, коли ті говорять не ідеально. Тому поділяємо вивчення на “до і після”.

Основна проблема розмовної англійської в тому, що перехідний етап — це найдовша частина навчання. Страх, що його хтось помітить, треба прийняти. 

Запам’ятайте: критика має сенс лише від педагога, та й зазвичай співрозмовники критикувати за старання вас не будуть.

• Удар по самооцінці

Іноземною мовою ми звучимо простіше, ніж є насправді — не можемо пожартувати чи пояснити думку так глибоко, як рідною. 

• Ефект “акваріума” (під час онлайн-занять)

У Zoom чи Teams ви весь час бачите себе на екрані, і це підсилює самокритику. А також людині бракує живого контакту (міміки, жестів співрозмовника), тому спонтанно говорити онлайн видається страшнішим, ніж наживо.

Чому традиційні методи не працюють

Проблему розмовної англійської “years of study but no speaking” живлять саме традиційні методи вивчення. Добре відомі вправи, типу fill in the gaps чи True/False корисні, але лише для тренування граматики. Проблема виникає тоді, коли вони займають більшу частину навчання.

Це викликає явище, яке називають “mute English”. Тобто знання з англійської людина має, але не здатна їх застосувати.

Єдиним проривом традиційного навчання є хіба що перекази творів. Але для повноцінного розвитку говоріння їх замало. Адже ні граматичні правила, ні англійська лексика без повноцінної, вчасної та регулярної практики у вигляді спілкування не запам’ятається.

Практичні рішення: як почати говорити англійською

“Треба спілкуватися”, — сказати просто. Та ми розуміємо, що до спілкування треба правильно підійти. Тому для підготовки до speaking-у англійською ми дамо кілька порад.

1. Перший крок до того, як заговорити англійською — це запис власного голосу. Пробуйте надиктувати текст, а потім потрохи повторювати його напам’ять.
2. Другу пораду щодо практики англійської мови дали нам висновки з дослідження британців. Вона підходить для людей на перехідному етапі мовлення.

Мовна практика зі Штучним Інтелектом (AI-powered environments). Дослідники радять використовувати AI-тренажери та чат-боти для безпечного спілкування. Це особливо цінно для тривожних учнів, адже ШІ створює абсолютно безпечне середовище: комп’ютер не критикує помилки, не висміює акцент і чекає на відповіді скільки завгодно.

Але затягувати з такою вправою не варто. Ваша ціль — спілкування з людьми, а не ботом, тож якомога швидше переходьте до наступного етапу.

3. Повторіть найпростіші фрази й попрактикуйте їх із другом. Нехай це буде найбільш банальний побутовий діалог. Вам важливо саме говорити та відчути першу впевненість.

• I want to… ➡️ I want to watch the new episode of House of the Dragon tonight.
• I have to… ➡️ I have to wake up early tomorrow to get to work before the minute of silence.
• Where do you…? ➡️ Where do you spend more of your free time: on TikTok or Instagram?
• I can’t… ➡️ I can’t go to the concert with you for a good reason — I don’t really like Monatik.
• Where is…? ➡️ Where is the nearest ATB near your new apartment?
• What is better…? ➡️ I have some strange symptoms. Is it better to google them or ask ChatGPT?

Згодом можна поетапно нашаровувати на ці фрази складніші слова. Так виглядає природна практика англійської мови.

Висновок

Отже, ми розглянули основні причини, чому ви не можете говорити англійською. З’ясували, як виникає мовний бар’єр, і чому англійська без практики відіграє в цьому головну роль.

Наостанок дамо ще 1 пораду з дослідження Cambridge University Press. Воно допоможе вам правильно обрати місце, де ви зможете практикувати speaking.

• Серед нових підходів британці відзначають ефективність гнучкого інклюзивного дизайну (Universal Design for Learning). Освітнім платформам та викладачам рекомендують відмовитися від примусового спонтанного мовлення «тут і зараз». Натомість варто давати студентам час на підготовку до спікінгу (наприклад, заздалегідь надсилати питання семінару) або пропонувати альтернативні варіанти відповідей, щоб поступово виводити їх із зони комфорту.

Такий підхід практикують в AP Courses. Тут студенти щотижня мають від 1 до 3 розмовних практик у невеличких групах і ретельно готуються до спікінгів. Вивчають тему, повторюють лексику і йдуть на заняття зі сформованою думкою.

Спробуйте заговорити одним зі способів, яким ми поділилися, і ви гарантовано помітите перші зміни. 

Реєструйтеся на безоплатне пробне заняття з англійської в AP Courses та дізнайтеся, що саме заважає говорити англійською вам. А ми допоможемо виправити це тимчасове непорозуміння!