Чому ви забуваєте англійські слова і як це виправити раз і назавжди

Ті люди, що взялися за англійську 4 місяці тому, й ті, що вчаться вже кілька років, можуть прийти до нас та однаково спитати: “Чому я забуваю англійські слова?”. 

Ця проблема турбує багатьох, незалежно від досвіду чи індивідуальних здібностей. Тому хвилюватися нема про що. Чи все ж є?

Пропонуємо читачам дізнатися думку людини, яка щодня бачить старання українських студентів і допомагає націлити їх у правильний напрямок.

Вероніка Кубрак — викладачка англійської мови в AP Courses. Працює зі студентами більше ніж 5 років, здобула Language Cert ESOL B2 (High Pass).

Вона пояснить, чи варто вам хвилюватися і спонукає задуматися, чи правильно ми вчимо нові слова.

Чому ми забуваємо англійські слова: основні причини

Уявіть, що Робінзон Крузо не навчив папугу та П’ятницю розмовляти. Без компаньйонів всі його навички мовлення відкотилися б до рівня школяра.

Тому перша причина, чому ми забуваємо слова, які вивчили, полягає в тому, що ми їх не використовуємо. 

Наступна причина — у шкільному словнику. Коли вперше ви дізналися про інші методи вивчення? І коли порівняли їх, наскільки ефективним виявився словник?

Також нова лексика забувається просто тому що ви надто багато її вивчили за один підхід. 

Ці 3 фактори зазвичай доволі тісно пов’язані між собою.

Відсутність практики, мабуть, найважливіше. Багато студентів хочуть говорити, але при цьому відмовляються практикуватися. Бояться розповідати щось про себе або просто не хочуть ділитися інформацією. А без практики нікуди, бо мову вивчають саме для того, щоб комунікувати.

Неправильні методи запам’ятовування трапляються доволі часто. Студенти просто зазубрюють слова, намагаються їх запам’ятати чи прописати, але не розуміють, для чого саме вони їх вчать. Немає підкріплення та розуміння, навіщо ці знання знадобляться в майбутньому, як їх можна буде використовувати.

Перевантаження інформацією теж має місце. Якщо викладач професійний, а підхід до навчання правильний, перевантаження виникати не повинно. Викладач завжди намагається подавати інформацію дозовано. Але якщо студент сам хоче багато уроків чи годин на тиждень, доброго ефекту це не дасть — станеться саме перевантаження.

Ви вчите слова без контексту

Отже, розберемося з першою причиною: традиційне зубріння списків.

Просто настанова «будемо вивчати слова» сама собою трохи безглузда і не дасть ефекту. Умовно, як середнє арифметичне, 30–50 слів на день — це непогана орієнтовна цифра. Але все залежить від рівня: на рівні А1 слів буде багато, але вони прості. Це лексика, яку людина найпевніше вже десь чула, навіть не вивчаючи англійську спеціально. Тож вивчити 30 таких слів легко. А на рівнях групи В ті самі 30–50 слів можуть виявитися складними виразами чи ідіомами. І це вже набагато важче.

Тому важлива робота разом з викладачем, який допомагає правильно згрупувати слова. Просто заучувати список — марна справа. Я завжди кажу студентам: якщо вже вчите списки, прописуйте кожне слово 4–5 рядків та одразу проговорюйте вголос із перекладом. Так одночасно запам’ятовуються звучання слова, переклад і написання, замість механічного зазубрювання. Бо воно дає ефект лише до наступного уроку.

Ви не використовуєте слова на практиці

Фактично в кожному підручнику, як Oxford чи English File до нової лексики додані вправи на use of English. Але навіть їх зовсім недостатньо, щоб закріпити вивчене в пам’яті. 

Для того щоб не забувати слова з англійської, практика має бути регулярною. Та викладацький досвід показує, що більшість студентів цього принципу не дотримуються.

Відсутність системного повторення

Практика — це не завжди те саме, що й повторення. Інколи не варто спішити використати нове слово.

Це дуже індивідуально й універсальної відповіді чи «чарівної пігулки» тут немає. Але точно можу сказати: одразу вводити слово в активний лексикон нелогічно. Є момент закріплення — викладач розбирає матеріал, ми робимо вправи, складаємо речення. Вам потрібен час, щоб це закріпити. 

Якщо одразу складати діалоги з новою лексикою і робити купу вправ поспіль, ефекту в перспективі це не дасть.

Перевантаження: занадто багато слів за один раз

Скільки тоді англійських слів вчити оптимально?

На жаль, єдиної відповіді немає — це дуже індивідуальний момент. Є певні орієнтири (тематичні уроки, градація на кшталт Кембриджської), які дають середньостатистичні результати. 30–50 слів — нормальний орієнтир, але лише за умови логічного, дозованого підходу: закріплення практикою, вправами, асоціаціями, прикладами. І вже потім — власне, проговорення. 

Комусь підійде вчити по 5 слів щодня, комусь — 20 через день, комусь — і 100 за день. Залежно від рівня й сприйняття людини. Тому варто працювати разом зі спеціалістом, який дає рекомендації, орієнтуючись на конкретного учня.

Якщо студент намагається вивчити забагато одразу, спрацьовує короткострокова пам’ять. На найближчому уроці він пам’ятає багато, але потім забуває, бо немає підкріплення, немає «ланцюжка» слова. Або ж студент просто заплутується ще більше — і це вже неприємна ситуація.

Як працює пам’ять при вивченні слів

У процес залучені 2 види пам’яті: короткотривала й довготривала. Людина не здатна запам’ятати й відтворити інформацію, якщо спрацював лише один вид.

Короткотривала пам’ять — це коли ми вмістили в голову багато інформації та одразу її «видали». 

Умовно, як готуватися до іспиту в останні два дні. Мозок сприймає багато інформації і в короткий термін здатен її відтворити. Тривалість дуже індивідуальна — від пари днів до двох тижнів. З усього цього масиву щось, можливо, й відкладеться надовго, але насправді людина просто накидає багато інформації, і мозок віддає щось у моменті, тому що бачить знайоме й нещодавно повторюване. Зовсім не тому, що знання вже в довгостроковій пам’яті.

Довготривала пам’ять — це те, що залишається з людиною надовго.

Тут не варто завантажувати мозок великою кількістю інформації одразу, якщо хочеться гарного результату. Усе має бути дозовано. Закріпили слово, попрацювали з ним трохи  у вправах — дали мозку відпочити — закріпили практикою — знову пауза — знову вправа й практика. 

Так інформація доходить дозовано, без перевантаження, але з постійним підкріпленням. І складається справжній «ланцюжок» слова в житті людини, тому воно й закріплюється.

Як запам’ятовувати слова ефективно: перевірені методи

Щоб дізнатися, як застосувати науково доведені методи вивчення слів з іноземної, читайте матеріал про техніки та лайфхаки.

Кожна техніка працює індивідуально, тому варто спробувати всі потроху:

• Асоціація до слова працює чудово, але тут не можна перебільшувати: важлива постійна робота в тандемі з учнем, треба перепитувати, чи справді все зрозуміло і чи закріпилося. І лише тоді переходити до наступного, щоб не відволікати студента всім, що прийшло з асоціацією.
• Візуалізація дозволяє одразу уявити слово, і воно швидко закріплюється. 
• Вивчення в контексті — теж хороший метод, бо студент одразу бачить, де та як слово можна використати. 
• Створення історій — менш популярний спосіб, але теж працює. Все залежить від того, який аспект пам’яті ефективніший у конкретної людини.

Приклад асоціації, який я часто використовую: слово nightstand (приліжкова тумбочка) розбивається на night («ніч») і stand («стояти»). 

Тумбочкою ми користуємося ввечері перед сном і вранці, а між цим тумбочка просто стоїть і чекає, поки нею скористаються. Ось і виходить: тумбочка «стоїть всю ніч» — nightstand. 

Це працює ефективніше, ніж просто зазубрювати чи прописувати слово, бо дає йому зрозумілу історію. 

Але, знову ж таки, перевантажувати людину одразу всіма техніками не варто. Потрібно поступово — десь асоціація, десь візуалізація, і завжди перевіряти з учнем, чи цього достатньо, чи треба ще.

Метод інтервального повторення: як працює

Інтервальне повторення — це коли ти повторив і закріпив інформацію, потім повторив її через день, забув, потім повторив через трохи довший проміжок часу. І потім — через місяць, умовно. Метод є наочним прикладом «ланцюжка» до довгострокової пам’яті: закріпив слово, відклав, минув час, повернувся до цього ж матеріалу вже «зі свіжою головою», знову відклав і закріпив уже за тиждень чи пізніше.

Застосувати самостійно не так уже й складно. Викладач подає інформацію на уроці, її можна собі десь зафіксувати (записати, зробити скріншот матеріалу на платформі). І далі просто мати внутрішнє відчуття, що ось тут щось відклав і треба до цього повернутися. 

Як перевести слова в активний словниковий запас

Це дуже поширена ситуація серед студентів загалом. 

Ми бачимо й чуємо багато слів, особливо ті, що часто повторюються, — вони десь «на слуху». Тому пасивний словниковий запас зазвичай набагато більший, ніж активний: активним запасом людина реально користується в комунікації, і зазвичай це доволі поширені й навіть прості слова.

Найбільш очевидно працює такий принцип у рідній мові. У побуті ми спілкуємося простими словами, тому навіть українською інколи важко згадати якийсь складніший чи рідше вживаний зворот — просто тому, що ним активно не користуєшся. 

У вивченні іноземної мови це особливо помітно: набагато легше вживати прості слова на кшталт go, get, ніж складніші — і за перекладом, і за вимовою.

Пасивний словник більший, бо ми все одно десь чуємо слова від інших людей, від викладачів, у відео, у текстах, навіть якщо вони не щоденні, а просто популярні. 

Оскільки такі слова здаються складнішими й не такими «побутовими», як ходити, їсти, дивитися, розмовляти, то їх важко згадати в потрібний момент. За умови. якщо не практикуватися активно й не привчати себе говорити складнішими реченнями, а не тільки простими словами. Це, по суті, вихід із зони комфорту.

Тому щоб перевести лексичний запас в актив, який можна застосувати будь-коли, доцільно обрати пріоритетні лексеми. Перекладіть англійською своє останнє повідомлення в месенджері й вивчіть заново кожне слово — це буде першим кроком до звички.

Тобто адаптуйте своє ж мовлення до нового середовища. У цьому студентам часто допомагає speaking club — прочитайте, щоб дізнатися, як саме.

Простий план: як вчити слова й не забувати

1. Вчіть слово одразу в реченні, а не окремо. Пропишіть 4–5 рядків з новою конструкцією і проговоріть їх вголос із перекладом.
2. Одразу підберіть до слова асоціацію. Розберіть слово на частини або уявіть конкретну картинку. 
3. Зробіть паузу після того, як вивчили. Не намагайтеся одразу скласти купу речень і діалогів поспіль.
4. Поверніться до слова через день, спробуйте пригадати його без підказки.
5. Поверніться ще раз через тиждень, а за потреби й через місяць. Щоразу спершу пригадуйте самостійно, і тільки потім підглядайте переклад.
6. Використайте слово в побуті: скажіть уголос, вставте в чат.

Тримайтеся цієї послідовності: контекст, асоціація, пауза, повторення з інтервалом, використання — вона підходить майже для будь-якого слова.

Висновок

Чому, на твою думку, люди швидко забувають нові англійські слова, навіть якщо, здавалось би, добре їх вивчили? Це нормальне явище чи ознака неправильного підходу до навчання?

Насправді обидва твердження правильні. Коли ми говоримо про вивчення нових слів, їх не можна просто взяти й вивчити якимось переліком чи по алфавіту — вчити завжди треба свідомо. 

І, звичайно, усе впирається в практику: якщо ми просто вивчимо слова і десь їх «відкладемо», вони ніяк не закріпляться.

Знати, чому забуваються слова, — це вже половина справи. Друга половина — мати поруч людину, яка бачить саме ваші прогалини та вчасно підкаже, де треба допрацювати: чи бракує контексту, чи давно не було повторення, чи слово просто застрягло в пасивному запасі.

Якщо готові нарешті перестати забувати нові слова, приєднуйтесь до занять з Веронікою в AP Courses. Запишіться на пробний урок і подивіться, як ці методи працюють особисто для вас.