Як ефективно запам’ятовувати нові слова з англійської мови: техніки та лайфхаки
Як ефективно запам’ятовувати нові слова з англійської мови: техніки та лайфхаки
Якщо ви вчите англійську й постійно забуваєте нові слова — ви точно не самотні. Пригадуєте відчуття, коли розумієте, про що йдеться, але в розмові неможливо підібрати потрібне слово, хоча воно буквально крутиться на кінчику язика? Майже кожен з нас проходить через те саме, й очевидним це стає десь на рівні A2–B1.
Необхідно уточнити: проблема запам’ятовування іноземних слів не має нічого спільного з талантом чи здібностями до мов. Вона полягає в тому, як саме людина вчить нову лексику.
Чому просте «зубріння» часто не працює
Коли ми зубримо списки слів без контексту, то наша пам’ять не сприймає це як щось важливе. Англійські словники з транскрипцією й хаотичне повторення займає багато часу, але ніяк не допомагає навчанню, якщо ми забуваємо використовувати вивчене в мовленні. Лексика залишиться в пам’яті пасивно, тобто згадати її в потрібний момент буде складно.
Без правильного підходу марно витрачати час також і на більш просунуті популярні лайфхаки з англійської мови:
Вивчити певну кількість слів за тиждень, місяць, «до Нового Року»;
вмикати аудіозаписи на фоні, адже з такою кількістю пісень англомовних виконавців ми б усі вже мали вивчити цю мову.
Тому, щоб ефективно запам’ятовувати слова, треба користуватися іншими методами.
Топ-5 технік і лайфхаків для ефективного запам’ятовування слів англійською мовою
Ми зібрали перевірені часом методи з найкращими відгуками наших студентів і найширшим визнанням у світі.
Техніка асоціацій, візуалізації та контексту
У цьому методі є певний нюанс: він працює тільки тоді, коли ви використовуєте його повноцінно. Інакше ефект буде, але ненадовго.
Ми вже з’ясували, що мозок відмовляється запам’ятовувати окремі слова. Йому набагато легше, коли є референс із чимось знайомим: образом або емоцією — з пережитим і відчутим.
Візуалізація підсилює цей процес. Тільки важливо не лише переглядати картинки в мобільних додатках (Duolingo, Word Up тощо), а уявити чи побачити слово в дії — в ситуації, де ви самі могли б його сказати. Не просто хтось «tired» (стомлений), а ви — втомлені після роботи падаєте на диван, зітхаючи: «I’m so tired». Так контекст створює зв’язок між пам’яттю й лексикою.
Метод, який застосовують викладачі AP Courses: в кінці кожного розбору нової лексики пригадуємо вже опрацьовану на минулому занятті й пов’язуємо їх у словосполученнях.
Використання карток (flash-cards) + інтервальні повторення
Метод флеш-карток у поєднанні з інтервальними повтореннями входить до списку найефективніших для запам’ятовування англійської лексики. Найбільш ефективно він працює завдяки принципу активного відтворення.
Суть у тому, що ви регулярно намагаєтеся згадати слово з пам’яті, а не лише впізнати його в тексті чи розмові. І робите це інтервально — саме в ті моменти, коли вже майже починаєте забувати — ось тоді й відбувається справжнє запам’ятовування, тобто переміщення інформації з короткострокової пам’яті в довготривалу. Найкраще цей метод підходить людям з рівнями A2–B2, коли вони опановують найбільший масив лексики англійської мови.
Важливий момент: щоб уникнути ризику перетворити метод інтервалів на механічну дію, один бік картки має показувати не переклад з англійської, а приклад або запитання, інший бік — слово в контексті чи фразі. Додавайте невелику кількість нових слів. Повторюйте їх за схемою: сьогодні — наступного дня — за кілька днів — наступного тижня й обов’язково використовуйте англійські слова в мовленні.
Без цього останнього кроку ефект залишиться лише пасивним — ви розумітимете слово, коли його почуєте, але не зможете вжити самостійно.
Як практикують цей метод викладачі англійської в AP Courses
На курсах іноземних мов використовують платформу Quizlet, де можна вчитися за стандартними картками й створювати авторські. Студент періодично повторює їх. Також популярний традиційніший метод — зробити наліпки з новими словами й розклеїти їх у місцях, де перебуваєте постійно, але важливо регулярно їх оновлювати.
Вивчення слів у контексті, з реченнями / фразами, не просто окремих слів
Ця техніка опирається на те, що ви засвоюєте нове слово не як переклад, а як частину готової семантичної структури: опису, дії, твердження, заперечення, узагальнення тощо. Тобто, як сукупності пов’язаних змістом слів — фрази, речення або типового сценарію.
У такому форматі ви запам’ятовуєте не абстрактну лексичну одиницю, а спосіб її використання, а це значно підвищує шанси «виловити» потрібне слово з пам’яті під час розмови іноземною мовою.
Цей метод доволі часто допомагає збільшити лексичний запас англійської, де значення слова часто змінюється залежно від оточення, а прямий переклад зробити неможливо. Найяскравіший приклад — фразові дієслова. Їх легко вивчити частинами, але важко пригадати один правильний варіант застосування з десятків, адже «give», «get», чи «take» можна застосувати в безлічі контекстах, і всюди вони матимуть різне значення:
«Give in» — поступатися, піддаватися;
«give over» — припиняти, передавати (керування);
«give off» — виділяти, випускати
«Get over» — одужувати;
«get by» — виживати;
«get through» — виконувати, завершувати роботу над чимось.
«Take off» — вриватися у сферу (тобто стати успішним) швидко покидати місце;
«take on» – наймати когось на роботу;
«take out» – витягувати.
Коментар фахівця
Коли людина засвоює фразові вирази в конкретних реченнях та ситуаціях, ці конструкції починають сприйматися єдиним цілим, і використовувати їх стає значно простіше — не перекладаючи в голові, а моментально проговорюючи. До того ж у випадку дієслів повторюється ще й тема прийменників.
Регулярне повторення + активне використання: говоріння, письмо, слухання, читання
Регулярне повторення в поєднанні з активним використанням працює тому, що слово багаторазово проходить шлях: від знайомства → до впізнавання → до самостійного відтворення в різних умовах.
На кожному етапі зв’язок у пам’яті стає міцнішим. Коли людина поєднує повторення з говорінням, письмом, читанням і слуханням, її мозок отримує чіткий сигнал: слово не випадкове, воно точно потрібне у щоденній комунікації.
У такому зв’язку асоціації та контекст допомагають зрозуміти й уявити слово, флеш-картки — вчасно витягувати його з пам’яті, а активне використання переводить його з пасивного словника в активний. Людина спершу засвоює слово англійською в короткій фразі, потім повторює його з інтервалами, після чого свідомо використовує.
Студент попередньо переглядає слова, з якими працюватиме під час заняття. Спершу викладач нагадає їх, щоб відновити в пам’яті, згодом вони зі студентом з’єднують слова з поясненнями, а пізніше — читають і перекладають англійський текст із цими словами. В кінці уроку студент має скласти невеличку історію, у якій повинна бути нова лексика.
Групування слів за темами, асоціативні або тематичні «мережі» (clusters, word-families, тематичні блоки)
Завданням цього методу є об’єднати слова у логічні групи: за темами («погода», «подорожі»), спільним коренем або асоціативними зв’язками.
Так стає очевидною структура та зв’язки між словами, ви легше їх запам’ятовуєте й одразу відтворюєте в мовленні. Тематичні блоки дозволяють одночасно засвоювати кілька слів, що використовуються разом у реальних ситуаціях, а асоціативні «мережі» допомагають пригадати одне слово у парі з іншим.
Метод підходить, тим, хто любить порядок та логіку і планує швидко збільшити словниковий запас англійської у конкретній сфері. Тобто до теми «квартира» ви можете внести: «sofa», «armchair», «carpet», «window», «curtain» — і це одразу створює готову ментальну картину, де всі слова на своїх місцях і легко пригадуються разом.
Цей метод застосований у всій хрестоматійній літературі для вивчення англійської, тож якщо ви навчаєтеся самостійно — сміливо його переймайте.
Висновки
Дізнавшись про ці методи, ви ставите логічне питання: як встигнути їх застосувати протягом короткого навчального курсу (3 місяці, пів року, рік)? Або як визначити, який точно спрацює у вашому конкретному випадку?
На це освітяни давно вже шукають відповіді.
Історія про 4 типи сприйняття
В освітньому просторі блукає думка про 4 види сприйняття нової інформації:
аудіальний;
візуальний;
кінестетичний;
дискретний.
Певні відмінності у способі мислення людей існують, але чітко виділити потрібний важко — тим більше без допомоги науковця.
Це питання детально дослідили медійники проекту Освіторія й підкреслили думку української науковиці у сфері нейрофізіології Вікторії Кравченко: обмежуватися одним каналом сприйняття немає змісту, адже домінантний вид не витісняє інші. Всі люди більше полюбляють картинки, а не полотна тексту чи стовпчики у словниках.
Що тоді робити, аби запам’ятати англійську лексику?
Експериментуйте, навчайтесь по-різному, і сміливо користуйтеся всіма техніками — кілька з них точно підійде.